Адмінреформа на Закарпатті: з 13 районів залишаться 4 !!!

Закарпатська область сьогодні налічує 13 районів, у яких мешкає 1,26 млн. жителів. Однак уже зовсім скоро районів стане лише 4 !!!
Межі області змінюватися не будуть, зате кожен із районів об’єднуватиме щонайменше 150 тис. мешканців. 

Громада буде міні-районом, а райдержадміністрації ліквідуютью. 

У складі робочої групи, яка розробляла пакет законопроектів з децентралізації влади і місцевого самоврядування, був і закарпатець Олег Лукша, який є консультантом Асоціації міст України. Він розповідає, що Закарпаття першим розпочало процедуру з інформування населення щодо змін в управлінні.

«Мета таких змін зумовлена прагненням гармонізувати бюджетні видатки, при цьому межі областей не змінюються. Межі районів і громад укрупняються, але в межах колишнього району залишається 4—6 великих громад. Саме громадам, які можна назвати міні-районами, передається чимало тих повноважень і коштів, які сьогодні належать районам. Йдеться про те, що, до прикладу, 5—7 сіл Ужгородщини утворюватимуть не район, а громаду. Міста і села будуть у складі цих громад. Принцип громад є неперервність і повсюдність всієї влади. У селах залишиться влада на рівні старост, але рада існуватиме тільки на рівні громади. Староста обирається голосуванням, але в нього обмежене коло повноважень, більше пов’язаних із відслідковуванням соціальної політики. Староста зможе працювати з громадою за контрактом»

– повідомив Олег Лукша.

Райдержадміністрації ліквідовуються як такі. На рівні району буде районна рада і районний виконком, але вони мають значно менше повноважень, ніж нинішня районна рада і райдержадміністрація разом. Таким чином ліквідовується двовладдя, коли державна влада опускає свою вертикаль у район. У району будуть лише ті повноваження, які не в змозі осилити громада

Схема районування, прийнятна для України, Закарпаттю не відповідає !

Таким чином, на Закарпатті передбачено утворення таких чотирьох районів: Рахівського, Хустського, Мукачівського та Ужгородського. 

Тячівський район розділять між Хустським і Рахівським. Всі інші райони зберігаються цілісно. Обласна державна адміністрація виконуватиме виключно контрольні функції. Буде також виконком обласної ради, але в нього теж буде набагато менше повноважень, бо їх виконуватимуть районні ради і громади. 

У колишньому районі буде від 3 до 7 громад. До прикладу, в Ужгородському районі буде 4 громади: Чопська, Добронська, Перечинська, Середнянська. Можна лише здогадуватися, як спочатку реагуватиме на такі зміни, до прикладу, мешканець Воловеччини, коли уявить собі, що йому доведеться долати сотню кілометрів до районного центру. 

Як позначиться реформа на суспільно важливих сферах життя українців 

Згідно з запропонованими змінами, в Україні буде впроваджена трирівнева структура місцевого самоврядування: регіон (область) — район — громада (село, селище, місто). Кількість районів та територіальних громад зменшиться, проте завдяки збільшенню бюджетів та розширенню повноважень саме громади повинні стати найдієздатнішими адміністративними одиницями. 

Освіта. Питання дошкільної і шкільної освіти залишаться на рівні громади, спеціалізована шкільна освіта (спортивні школи, школи-інтернати) — на рівні району. Професійна технічна освіта, вища освіта першого і другого рівнів акредитації — в області. Вищою освітою третього і четвертого рівнів акредитації (інститути й університети) займатиметься держава. 

Медицина. Із сьогоднішньою централізованою системою прийняття рішень у певній адміністративній одиниці неможливо повноцінно утримувати і керувати всіма трьома рівнями медичного обслуговування — первинна медицина, стаціонарна і спеціалізована медицина (онкоцентри, кардіоцентри та інші). Але якщо ці три рівні медицини накласти на трирівневу модель самоврядування з відповідним перерозподілом повноважень і коштів, то виходить така структура: у громади буде первинна медицина зі швидкою допомогою (власне те, що має бути якомога ближче до людей), у районі — поліклініки зі стаціонарним лікуванням, а в області — спеціалізована медицина зі складними операційними і діагностичними центрами. 

Управління. У трьох селах є щонайменше шість посадових осіб: це три голови та три бухгалтери. Після об’єднання управлінський апарат налічуватиме теж шість посадових осіб, але ними будуть уже голова, бухгалтер, землевпорядник, відповідальний за освіту, юрист, комунальник. Тобто це буде команда, що може компетентно приймати рішення щодо управління. 

Ресурси. Для того, щоб органи місцевого самоврядування насправді мали можливість розвивати регіон, вже з 2015 року місцеві бюджети отримають право на частку загальнонаціональних податків. До центральної казни надходитимуть лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. 

Уряд попередньо пропонує залишати на місцях до 60 % податку на доходи фізичних осіб, від 10 % до 25 % податку на прибуток підприємств, частково — екологічний податок, а єдиний і земельний податки пропонують залишити на місцях у повному обсязі. Також органи місцевого самоврядування отримають можливість вводити місцеві податки, визначати їх ставки та встановлювати пільги.

Яке майбутнє чекає на райони Закарпаття? / Адміністративно-територіальна реформа

Нещодавно у Києві відбувся Четвертий Форум Мережі Вільних Місцевих Політиків, на якому, поміж іншого, говорили про чергову концепцію адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Згідно з цією концепцією, більшість районів країни мають об’єднати, таким чином суттєво скоротивши управлінський апарат.

Так, на Закарпатті може зникнути 9 районів і з нинішніх тринадцяти залишитися тільки Ужгородський, Мукачівський, Хустський і Рахівський. Концепція, авторами якої є Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», пропонує класифікацію адміністративно-територіальних одиниць за трьома рівнями (відповідно до кількості населення):

І рівень (Базовий) – Сільська або міська громада (не менше 2,5 тисяч жителів);

ІІ рівень (Проміжний) – Район (не менше 150 тисяч жителів);

ІІІ рівень (Спеціалізований) - Область (неменше 800 тисяч жителів).

Стаття про цю реформу викликала чималий інтерес у наших читачів. Тому ми вирішили детальніше вивчити це питання та розпитати у експертів їхні думки з приводу подібного реформування.

Так, колишній голова Міжгірської РДА, молодий політик Андрій Шекетавважає, що консервативні закарпатці завжди ставляться до подібних змін із пересторогою, однак нічого поганого в них (себто у змінах) він не бачить. Хоча для окремих осіб певні незручності вони і можуть викликати.

«Подібний поділ у Закарпатті вже існував. Сьогоднішня територія Закарпаття ділилась на 4 комітати чи жупи в період до 1919 року і нічого, всі собі нормально жили. Звісно, ми звикли до сьогоднішнього адмін-територіального поділу і важко собі уявляємо, як для вирішення якоїсь дрібної справи, яку звикли вирішувати в райцентрі, треба буде їхати 100-150 км. Та завданням пропонованого укрупнення і буде якраз те, щоб не віддаляти адміністративні послуги від громадян, а тільки укрупнити центри по адмініструванню територій. Тобто щоб питання заміни вікон у школі вирішували не у районному відділі освіти, а в укрупненій громаді на місці, бо вона це фінансуватиме зі свого бюджету. Тобто, наскільки я розумію цю ідею, повинна зменшитись кількість чиновників, які намагаються регулювати різні процеси, інколи всупереч здоровому глузду, а послуги, які надає держава, будуть так само доступні на місцях, в тому числі і через передачу повноважень місцевим органам влади», - вважає Шекета.

При цьому певну пересторогу у політика викликає фактор того, чи реалізовуватиметься відповідна ідея правильно:

«Але чи відбудеться все саме так, маю певні сумніви, бо поки все воно йде якось сумбурно і чи врахують всі деталі, не впевнений. Бо якщо з укрупненням районів новостворені центри заберуть із собою всі сьогоднішні повноваження, то буде біда, тоді краще залишити все як є».

Разом з тим, у подібній реформі Шекета бачить чимало перспектив для місцевих політиків:

«Це буде нова система роботи для політичної еліти області, для місцевих політиків і т.д. Багато із сьогодні діючих політичних механізмів діяти перестануть, адже у нас досить часто наприклад використовувався метод територіального протиставлення, чи навпаки об'єднання».

Голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко зауважив: це вже далеко не перша концепція адміністративно-територіальної реформи.

«При реформуванні районів області, їх об’єднанні, має в першу чергу враховуватися думка громад. Наголошую: це має бути першочерговим, а не вказівка згори. Так, минулої сесії ми приймали рішення про об’єднання двох сіл на Тячівщині – так вирішили жителі цих сіл і ми їх підтримали. Слід розуміти, що наразі громади прагнуть виконання вимог Євромайдану – децентралізації влади. Цього наразі нема. Громади мають мати повноваження і фінанси на реалізацію цих повноважень. Саме це стане основою фінансової децентралізації в країні. І вже після реальної децентралізації, а не декларативної, як це є нині, ми будемо готові до адміністративно-територіальної реформи, коли громади побачать під що можна об’єднуватися», - вважає голова обласної ради.

На беззаперечній ролі місцевих громад наголошує і інший експерт – громадський діяч та політичний аналітик Київського інституту політичної освіти Олександр Солонтай. На його думку, їм необхідно надати якомога більше повноважень, і, натомість, забрати ці повноваження у їх нинішніх «власників»:

«Районні державні адміністрації повинні бути ліквідовані повністю. З цим погоджуються всі. А от щодо ролі районів, то тут є дискусії. Особисто я вважаю, що райони не потрібні взагалі. Область має складатися з громад. Громади можуть бути міські, можуть бути сільські. Але люди самі мають у своїх громадах вирішувати питання і мати реальне самоврядування на місцях. Якщо є якісь проблеми, з якими одна громада не справляється, то закони дозволяють співпрацювати з іншими громадами».

А ось щодо ідеї реформування за принципом об’єднання нині існуючих районів, то її Солонтай називає помилковою:

«Якщо такі концепції існують, то вони помилкові і ніколи втілені не будуть. Поясню на прикладі. Люди в Дубовому нічим не гірші людей в Чопі. До прикладу, в м.Чоп живе до 9 тис. людей, а в Дубовому до 10 тис. То чому Чоп має бути і надалі самостійним, мати місцеве самоврядування та входити як окрема громада в склад Закарпаття, а Дубове з більшим населенням зараз входить в склад Тячівської РДА, і після реформи має знову кудись входити? Який зміст тоді робити реформу? Де децентралізація? Ні, так не має бути. Має бути створена самостійна громада Дубового, яка має бути цілком самостійна і не підпорядкована Тячеву, Рахову, чи ще комусь. Закарпатська область має складатися з таких громад. З громад Ужгорода, Мукачева, Чопа, Тячева, Дубового тощо. А неправильні концепції слід виправляти! Це груба помилка, яка не відповідає духу та ідеям вже прийнятих законів».

При цьому Солонтай зробив важливе уточнення: концепція із об’єднанням районів, яку нещодавно обговорювали на згадуваному вище Форумі, є застарілою і вперше була представлена ще у 2012 році. Сьогодні вона вже не актуальна.

«Зараз ця концепція тим більше не має жодних шансів, бо не встигає за законами, які вже вступили в силу!» - відмічає Солонтай.

Відтак Олександр описав нам своє бачення подібної адміністративно-територіальної реформи:

«Щодо Закарпаття, то зараз є 5 міст обласного значення та 13 районів. Після реформи має бути 5 міських громад, Ужгород, Мукачево, Чоп, Хуст та Берегово, а також ще кілька нових міських громад - Свалява, Виноградів, Перечин, Рахів, Тячів, Іршава. Всі інші території будуть громадами сільськими, технологія їх створення вже описана в законі про добровільне об'єднання громад, а фінансові можливості в Бюджетному кодексі. Останні два закони вже прийняті та почали діяти».

Фінансуватимуться ці громади так само, як зараз фінансуються закарпатські міста обласного значення – Ужгород, Мукачево, Чоп, Берегово та Хуст. Тобто навіть сільські громади по всіх питаннях бюджету будуть рівнозначні найбільшим містам області.

«Громади по всіх питаннях бюджету будуть рівнозначні містам обласного значення. В результаті такої реформи зникне поняття місто районного значення, сільська, селищна рада, місто обласного значення. Вся область буде розділена на громади, вони матимуть власні місцеві бюджети. Буде ліквідована нерівність, яка є зараз. Що в одних містах діють одні правила, як у дев’ятитисячному Чопі, а у 26-тисячному Виноградові – інші».

Загалом, як зазначає Солонтай, у Києві нині відбувається боротьба концепцій і бачень адміністративно-територіальної реформи:

«Я відстоюю те бачення, про яке написав. Але в головах багатьох досі Радянський Союз: замість подивитися на все знизу вгору, очима мешканців Дубового, Ясіня та Пацканьова, є люди, які досі дивляться з Києва вниз».

Однак Солонтай вважає, що Київ готовий прислухатися до регіонів у цьому питанні. Тому нам залишається тільки висловлювати свої думки та бачення з цього приводу. Усе в наших руках.

28 травня депутати будуть вирішувати, які райони Закарпаття об'єднати !

18 травня в облраді повідомили про активну роботу над переформатуванням адміністративної карти Закарпаття. Натомість в депутатському корпусі зауважують, що мало про це інформовані.

18 ТРАВНЯ на офіційному сайті Закарпатської облради анонсували скликання чергової сесії. Вона має відбутися 28 травня. Одне з основних питань, залишене у порядку денному наостанок - Про проект перспективного плану формування територій громад Закарпатської області.

Інформацію про активну роботу над тим, як зменшити кількість районів на Закарпатті, прес-служба ради опублікувала напередодні.

- Робоча група з підготовки перспективного плану збирається щодня... Основною базою, звичайно, є саме визначення потенційних центрів майбутніх спроможних громад і тих територій, що будуть їм належати... - повідомили в Закарпатській облраді.

Два тижні тому було рекомендовано створити аналогічні експертні команди у районах для роботи над пропозиціями своїх громад. І вони вже діють, - запевнили в облраді.

Натомість у депутатському корпусі про таке малоінформовані. Зокрема, обласний депутат з Виноградова Артур Івашко зауважив:

- Цікаво, мені, як депутату обласної ради, про це нічого невідомо. Що то за перспективний план об'єднання територій? Кого з ким хочуть об'єднувати? Які переваги або недоліки для пересічних жителів? І як я маю голосувати за такі проекти, адже як представник виборців свого округу зобов'язаний виражати інтереси громади ?..

На офіційних веб-ресурсах місцевих рад і адміністрацій можна знайти інформацію тільки про провдення зустрічей, обговорення проектів, але не про суть самих територіальних змін.

Джерело 1
Джерело 1
Джерело 1